Загинув, щоб Україна жила. До свого 31-го дня народження Станіслав Сеник не дожив 20 днів. 2 липня під час мінометного обстрілу на Миколаївщині телефоніст-лінійний наглядач відділення зв’язку взводу управління мінометної батареї отримав проникаюче осколкове поранення, несумісне з життям. У глибокій скорботі разом з дружиною, бабусею й сестрою Станіслава уся Калуська громада. Поховали бійця в його рідному селі Кропивник. Вічна слава Герою!
